1.11. Контактна інформація органу, що здійснює державне регулювання щодо діяльності Товариства

Національний банк України:

адреса - 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9

інтернет-сторінка - https://bank.gov.ua/ телефони - 0 800 505 240 адреса електронної пошти - nbu@bank.gov.ua

2. Інформація про фінансову послугу - загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включно з податками, або якщо конкретний розмір не може бути визначений - порядок визначення таких витрат

Порядок визначення сум зборів, платежів, інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включно з податками визначається чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 165.1.27. статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов:

а)   під час страхування життя або здоров'я платника податку у разі:

дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

в разі страхового випадку - факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений.                                Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);

б)    під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);

в)    під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Відповідно до норм розділу II Порядку застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 997 від 24.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. за № 47/18785, умови, за яких сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупної суми, отримана платником податку від страховика-резидента за договором страхування, іншим, ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, визначена підпунктом 165.1.27 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу, не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку:

1. При страхуванні життя або здоров'я платника податку:

1.1. Сума страхової виплати не включається до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку у разі виконання таких умов:

а)    дожиття застрахованою особою до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

б)    викупна сума не включається до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

в)    у разі страхового випадку факт заподіяння шкоди застрахованій особі підтверджено належним чином. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця). У цьому випадку страхувальник - фінансова установа є податковим агентом вигодонабувача (спадкоємця) і зобов'язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом, зокрема щодо утримання (перерахування) податку за такими ставками:

за ставкою податку, визначеною підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 розділу IV Кодексу, у разі якщо вигодонабувач (спадкоємець) є членом сім'ї померлої застрахованої особи (спадкодавця) першого ступеня споріднення;

за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 розділу IV Кодексу, у разі якщо вигодонабувач (спадкоємець) не є членом сім'ї померлої застрахованої особи (спадкодавця) першого ступеня споріднення;

за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу, у разі якщо померла застрахована особа (спадкодавець) є нерезидентом або вигодонабувач (спадкоємець) є фізичною особою - нерезидентом, яка отримує належну йому страхову виплату у зв'язку із смертю застрахованої особи - резидента.

1.2. Для належного підтвердження факту нанесення шкоди застрахованій особі залежно від характеру страхового випадку податковим агентом приймаються такі документи:

копія листка непрацездатності або відповідна довідка, завірена в установленому законодавством порядку;

копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності; рахунки підприємств, установ, організацій або інших суб'єктів господарювання, які в установленому законодавством порядку мають право на надання медичних послуг і надавали медичні послуги у зв'язку з виникненням страхового випадку;

розрахункові документи (квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери) щодо оплати платником податку товарів, робіт, послуг, які передбачені умовами договору страхування та/або необхідність придбання (отримання) яких згідно з умовами договору страхування підтверджена відповідними документами (направленнями, рецептами, випискою з призначеннями лікаря з історії хвороби або амбулаторної картки) підприємств, установ, організацій або інших суб'єктів господарювання, які в установленому законодавством порядку мають право на надання медичних послуг.

1.3. При страхуванні життя або здоров'я платника податку факт нанесення шкоди застрахованій особі в результаті нещасного випадку підтверджується також копією акта про нещасний випадок, який складається у встановленому порядку, а в разі його відсутності - документами лікувально- профілактичного закладу з підтвердженням факту отримання травми.

1.4. У разі якщо факт нанесення шкоди застрахованій особі документально не підтверджений згідно з положеннями підпунктів 1.2 та 1.3 пункту 1 цього розділу, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок із суми страхової виплати за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу.

2. При страхуванні майна платника податку:

2.1. Під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). При цьому, звичайна ціна застрахованого майна визначається в порядку, встановленому законом.

2.2. У разі якщо сума страхового відшкодування перевищує вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення договору страхування, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), податковий агент від суми такого перевищення утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу.

2.3. Про суму здійснених виплат страхового   відшкодування податкові агенти повідомляють органи державної податкової служби у складі                                                                                                                                                                                                                                                                                             податкової звітності за черговий податковий період.

3. При страхуванні цивільної відповідальності платника податку:

3.1. При страхуванні цивільної відповідальності платника податку сума страхового відшкодування, яка не включається до загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку, не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

3.2. У разі якщо сума страхового відшкодування перевищує зазначений розмір шкоди, податковий агент від суми такого перевищення утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу.

3. Інформація про договір про надання фінансових послуг (договір страхування)

3.1. Наявність у клієнта права на відмову від договору про надання фінансових послуг; строк, протягом якого клієнтом може бути використано право на відмову від договору, а також інші умови використання права на відмову від договору

Відповідно до статті 214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Відповідно до статті 535 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 997 Цивільного кодексу України договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом. Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред'явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором. Страхувальник або страховик може відмовитися від договору страхування в інших випадках, встановлених договором. Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором. Страховик не має права відмовитися від договору особистого страхування без згоди на це страхувальника, який не допускає порушення договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат. Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. Якщо страховик відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертав страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат. Якщо страхувальник або страховик відмовився від договору страхування, договір припиняється.

3.2. Наявність у клієнта права розірвати чи припинити договір, права дострокового виконання договору, а також наслідки таких дій; порядок внесення змін та доповнень до договору; неможливість збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди споживача фінансової послуги

Відповідно до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Клієнт має право на дострокове виконання договору, зокрема дострокову сплату страхового платежу. Відповідно до статті 28 Закону України «Про страхування» дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України. Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за ЗО календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю. У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

3.3. Мінімальний строк дії договору (якщо застосовується)

Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про страхування» для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Відповідно до пункту 17 Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 624 від 19.08.2015 р., договори обов'язкового страхування укладаються за формою типового договору згідно з додатком строком не менш як на один рік.

Відповідно пункту 5 Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 232 від 03.04.1995 р., термін страхування - один рік.

3.4. Механізми захисту прав споживачів фінансових послуг

Можливість і порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг

З метою забезпечення дотримання вимог чинного законодавства, прав споживачів фінансових послуг Товариство забезпечує вжиття заходів для позасудового вирішення будь-яких спорів, пов'язаних із наданням фінансових послуг, укладанням, виконанням, припиненням договорів страхування, шляхом проведення переговорів. Споживачі фінансових послуг Товариства з метою позасудового вирішення спірних питань мають право у встановленому чинним законодавством порядку звернутися до Товариства із відповідними письмовими зверненнями (заявами, скаргами, тощо), за результатами розгляду яких Товариство забезпечує вжиття належних заходів для позасудового вирішення спорів і письмово повідомляє споживачів фінансових послуг про результати розгляду їх звернень.

3.5. Наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства

Товариство забезпечує належне дотримання вимог чинного законодавства, що регулюють здійснення страхової діяльності, утому числі дотримання обов'язкових критеріїв, нормативів достатності капіталу, платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів, ризиковості операцій страховика, а також умов забезпечення платоспроможності страховика (наявності сплаченого статутного капіталу, гарантійного фонду; створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових відшкодувань; перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності).